Соціальний вплив виробництва фотографічного обладнання в Україні ХХ століття

Підпроєкт Геннадія Казакевича спрямований на вивчення масового виробництво фотографічного обладнання в радянській Україні та його впливу на українське суспільство. Отримання виробничих ліній, переміщених із Німеччини після Другої світової війни, дозволило виготовляти фотоапарати Київ та інше обладнання на київському заводі Арсенал, що стало прикладом трансферу, освоєння та адаптації західних технологій у СРСР.

Масове виробництво фотографічного обладнання створило економічні можливості для професіоналів і призвело до появи численних візуальних документів, які українці використовували у повсякденному житті, політиці та ідеології. Незважаючи на зростаючу застарілість імпортованих технологій у 1960-х – 1980-х роках через політичну ізоляцію СРСР, відсутність конкуренції та деградацію системи контролю якості, широке використання фотоапаратів і домашніх фотолабораторій суттєво змінило повсякденне життя в Україні. Це сприяло виникненню домашніх візуальних архівів, які дозволяли сім’ям виражати свою ідентичність і передавати спадщину наступним поколінням.

Фотографія була популярним хобі, що сприяло обміну технічними знаннями поза межами державного контролю через численні фотоклуби та об’єднання. Їхнє прагнення до творчості, особливо помітне у Харківській школі фотографії, яка стала прикладом того, як художні експерименти часто суперечили візуальним канонам радянського мистецтва і таким чином дозволяли людям виходити за межі офіційної ідеології.