Залізнична система та залізнична мобільність у ХХ столітті

 

Підпроєкт Ф. Беньяміна Шенка досліджує роль залізниць як сучасного транспортного засобу у просторовій інтеграції України у ХХ столітті, з особливим акцентом на період Української Радянської Соціалістичної Республіки (1922–1991). У цей час територія республіки зазнала значних змін під час і після Другої світової війни, розширившись на захід і південь.

Підпроєкт ставить перед собою низку ключових питань:

•Яким чином залізниці сприяли територіальній інтеграції заходу України (1939), Північної та Південної Бессарабії (1940), Закарпаття (1945) та Криму (1954)?

•Яку роль транспортні планувальники відводили залізничній мережі в процесі територіальної інтеграції Української РСР?

•Які проблеми виникали під час включення нових територій до української залізничної мережі?

•Як карти, підручники з історії для шкіл і путівники для внутрішніх туристів репрезентували Україну як розширений простір інтегрованих транспортних зв’язків?

•Як залізничні пасажири сприймали нові українські території, і які фактори впливали на формування уявлення про територіальну єдність України у їхній ментальній карті?