Кафедра історії мистецтв
2023
Починаючи із вересня 2022 р. запрацювала нова Освітньо-професійна програма «Історія мистецтв» (ОР «бакалавр»). Нам було цікаво дізнатися, наскільки вона виявилася ефективною, чи враховує сучасні виклики ринку праці, як оцінюють освітні компоненти студенти, стейкхолдери, адміністрація факультету і наскільки органічно вона пов’язана із магістратурою кафедри.
23 січня 2023 року відбулося обговорення нової Освітньої програми. Предметом обговорення стала, зокрема, й гармонізація змісту програми бакалаврського рівня з освітньо-науковою програмою «Історія мистецтв» магістерського рівня. Щоб отримати максимально повні відповіді на поставлені питання і зрозуміти напрямки майбутнього покращення ОП, були запрошені стейкхолдери та студенти:
На початку обговорення д.і.н., професор, завідувач кафедри історії мистецтв Петро Котляров зауважив на тому, що розроблено вже третю Освітню програму, що свідчить про гнучкість та прагнення укладчів урахувати тенденції ринку праці та інтересів абітурієнтів, студентів та випускників кафедри.
Активну участь у обговоренні взяли представники адміністрації факультету – Тарас Пшеничний – виконувач обов’язків декана історичного факультету, д.і.н., доцент та Лілія Іваницька – к.і.н., доцентка кафедри історії мистецтв, відповідальна за виховну роботу зі студентами. Лілія Іваницька відзначила позитивну динаміку ліцензійного обсягу державного замовлення та те, що на кафедру історії мистецтв абітурієнти потрапляють із одним із найвищих середніх балів у порівнянні з абітурієнтами інших освітніх програм. У першу чергу це пов'язано з якістю надання освітніх послуг кафедри історії мистецтв, умовами навчання студентів та надзвичайно доброзичливим мікрокліматом, який створюють усі учасники освітнього процесу. У межах останнього варіанту Освітньої програми введено блок дисциплін, пов'язаних із вивченням українського мистецтва, що є відповіддю на виклики, спричинені російською війною в Україні та необхідністю актуалізувати та інтегрувати українське мистецтво у світовий контекст.
Терехова Любов – завідувачка лабораторії інноваційного змісту освіти Національного центру “Мала академія наук України”, кандидатка філософських наук – висловила побажання впровадження курсу з академічного письма. Це, на її думку, необхідно зробити, аби підвищити конкурентоздатність Освітньої програми, адже для студентів та студенток, які планують брати участь в академічній мобільності, наявність такого курсу стане перевагою. Навіть із цими заувагами, стверджує Любов Терехова, Освітня програма є однією з найкращих в Україні з тих, які вона бачила.
Добровольська Катерина – засновниця галереї сучасного мистецтва “Imagine Point”, арт-директорка та кураторка проєктів галереї – дала високу оцінку новій редакції ОП та звернула увагу на актуальний стан ринку мистецтва в Україні, історія та специфіка якого так само могла б стати наріжною темою одного з курсів.
Гнат Юлія – співзасновниця ГО “Музей сучасного мистецтва” та “Ukrainian Emergency Art Fund” – стверджує, що створення такої повносправної фахової інституції як Музей сучасного мистецтва неможливе без вирішення організаційних, наукових та інших питань, що накопичилися в системі мистецтва України. Разом із цим, вирішення всіх цих різноспрямованих проблем неможливе без посилення фахового дискурсу, який є результатом розвитку освітньої та наукової сфер.
Від студентської спільноти у обговоренні взяли участь студенти першого курсу Трейтяк Вероніка, та Адріана Гомонко, а також студенти четвертого курсу – Валерія Клочко та Ігор Горбач. Представники різних курсів, які, відповідно, навчалися по двох різних Освітніх програмах, могли висловити свою об’єктивну думку щодо сильних і слабких їх сторін. Перевагами Освітніх програм студенти назвали вивчення італійської мови, професійну підготовку викладачів, наявності лекторію “Працюй у мистецтві”, якісної зворотної комунікації між студентами та викладачами. Перспективами розвитку Освітньої програми студенти визначили запровадження подвійного дипломування, заміни або видозміни курсів “Науковий образ світу” та “Історична екологія”, посилення підготування студентів з англійської мови.
Важливі міркування щодо наповнення бакалаврської програми і її зв’язку з ОП магістрів висловив гарант Освітньої програми освітнього рівня «Магістр», д.і.н., професор кафедри історії мистецтв Геннадій Казакевич. Студенти бакалаврату, що здобули освіту за Освітньою програмою, володіють міцною базою знань для продовження навчання в магістратурі. Удосконалити якість академічних текстів та покращити якість кваліфікаційних робіт, на думку Геннадія Казакевича, може впровадження щотижневого наукового семінару, на якому викладачі та студенти могли б заслуховувати доповіді в межах наукової тематики одне одного. Іншою проблемою є мотивація студентів до навчання, що, утім є, загальною тенденцією вищою освіти. Третім перспективним напрямом Освітньої програми є залучення роботодавців та практиків у сфері мистецтва до роботи зі студентами під час їхнього навчання на бакалавраті чи магістратурі.
Учасники обговорення діяшли висновку, що освітня програма бакалаврського рівня має зосереджуватися на наданні поглиблених знань історичного процесу та історії мистецтв як його складової. Водночас, фокус магістерської освітньо-наукової програми має зосереджуватися на вивченні теоретико-методологічних підходів, а також наданні практичних навичок, необхідних для здобуття професійної кваліфікації та праці у наукових та культурних інституціях.
2022
Незважаючи на те, що 2022 рік для всіх став роком важких випробувань, наша співпраця з фахівцями-практиками, представниками ринку праці в культурно-мистецькій галузі тривала. В межах дисцпліни «Менеджмент мистецьких проєктів», яка є обов’язковим освітнім компонентом освітньо-наукової програми «Історія мистецтв» магістерського рівня, ми вирішили знайомити студентів не лише з теоретичними аспектами управління проєктами в культурно-мистецькій галузі, але й з фахівцями практиками, які мають за плечима безцінний багаж досвіду реалізації таких проєктів. Восени цього року до нас завітали завідувач науково-дослідного відділу видавничої роботи, зв’язків з громадськістю та виставкових експозицій Національного музею Тараса Шевченка Михайло Зубар, який розповів про особливості реалізації виставкових проєктів у його установі, Юлія Гнат, співзасновницею ГО «Музей сучасного мистецтва», яка темою спілкування обрала причинний рівень проєктів, а також Олексій Доценко, засновник сімейного клубу ArtTusa, який поділився власним досвідом організації близько 800 івентів, соціальних та мистецьких проєктів. Гості, зокрема, розповіли про вимоги, які висуває до кураторів та співробітників мистецьких закладів сучасний ринок. Студенти магістратури мали змогу задати питання фахівцям, а також обмінятися з ними контактами. А нам цінна інформація з першоджерел допоможе корегувати змістове наповнення освітньо-наукової програми.
Магістранти 2 року навчання кафедри "історії мистецтва" під час проходження курсу з навчальної дисципліни "Організація виставок: теорія і практика" мали можливість особисто познайомитись з провідними українськими кураторами та митцями. Студенти переймали досвід свої старших колег та дізнавались відповіді на важливі для них питання, що в майбутньому будуть корисними в опануванні професії. 19 вересня 2022 року студенти мали можливість познайомитись з куратором та галеристом - Джемом Устюнером (Cem Aggelos Üstüner). Джем має більш ніж тридцятилітній досвід роботи в арт сфері та вже багато років володіє престижною галереєю у Стамбулі. Під час онлайн зустрічі він розповів про власний кар'єрний шлях, особливості кураторської роботи та про світову практику виставкового досвіду. Адже наш гість мав можливість організації власних виставкових проєктів не лише в рідній Туреччині й Україні, але і в США, Японії, Греції та багатьох інших країнах. Також протягом навчального семестру до нас завітали українські митці Андрій Набока, Надія Харт, Анна Верещака, Антон Тарасюк. Дискусії дозволити поглибити розуміння питань взаємодії художника та куратора у практичній площині.
2021
Співпраця нашої кафедри з Національним музеєм Тараса Шевченка вже стала доброю традицією. 
Цього разу студентів магістратури запросили до обговорення концепції дослідницько-експозиційного проєкту “Шевченко: архітектура слова”, який став частиною постійної експозиції музею. Проєкт, який розповідає про становлення поета і його значення для української культури, є спробою деконструкції усталеного образ Шевченка й побудови нової оповіді про нього, де увага сфокусована на особистості поета, її формуванні, трансформації та значенні.
Студенти, викладачі кафедри та музейні працівники дискутували, обмінювалися ідеями та думками. Колеги отримали фідбек від фокус-групи, а ми - ще одну можливість поглянути за лаштунки музейної та галерейної справи. З особливою приємністю відзначаємо, що Марія Щербак та Натія Накопія, які з 2021 р. здобувають освіту на магістерській ОНП "Історія мистецтв", вже працюють у музеї. У тексті подяки, яку отримала кафедра історії мистецтв, Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус відзначив відмінні навички та знання, які молоді фахівці ефективно застосовують у професійній діяльності. Було також висловлене сподівання на подальшу співпрацю між інституціями.
2020
15 жовтня 2020 року було проведено онлайн зустріч студентів та гарантів освітніх програм "Історія мистецтв" бакалаврського та магістерського рівнів із представниками ринку праці. У вебінарі взяли участь заступниця директорки Мистецького арсеналу Юлія Ваганова та завідувач науково-дослідного відділу видавничої роботи, зв’язків з громадськістю та виставкових експозицій Національного музею Тараса Шевченка Михайло Зубар.
Під час зустрічі підіймалася низка нагальних питань підготовки майбутніх фахівців: які вимоги до сучасної освіти в галузі історії мистецтва висуває ринок і яким критеріям мусить відповідати сучасний куратор, працівник музею чи галереї?
У свою чергу Михайло Зубар поінформував про особливості сучасної музейної справи і про те, які професійні навички та якості необхідні у практичній діяльності. Він підкреслив, що сучасний музей конкурує на ринку вільного часу, а відтак його робота вимагає створення наративів, що їх можна донести до різних категорій відвідувачів. А це вимагає від працівників відповідних комунікативних навичок, розуміння психології відвідувачів різних вікових категорій тощо.
Гості висунули низку рекомендацій щодо удосконалення змісту освітньо-наукової програми "Історія мистецтв". Зокрема, було запропоновано розширювати тематику курсових та магістерських робіт за рахунок тем, пов'язаних із сучасними практиками роботи у галереях та музеях, посилити практичну складову навчання, формування навичок проєктного менеджменту, написання текстів критичного та популяризаційного спрямування, а також погилення вивчення сучасних теоретико-методологічних підходів у галузі історії мистецтва.
Логічним продовженням заходу стало відвідування студентами магістерської програми Виставкового проєкту "Шевченко мовою міста". Співробітники Національного музею Тараса Шевченка поділилися практичним досвідом створення експозиції, розповіли про особливості та перспективи втілення концепції наративного музею в Україні. Подібні зустрічі вкрай важливі для нашої освітньої програми, адже вони дозволяють побачити як сучасні методологічні підходи можна втілити у конкретних виставкових та кураторських проєктах.
Лекторій "Працюй в мистецтві"
Кафедра історії мистецтв докладає значних зусиль до того, щоб підтримувати сталий зв'язок з фахівцями арт-ринку та краще розуміти як формувати лекційне наповнення Освітніх програм магістратури й бакалаврату. Запрошені лектори знайомлять слухачів з тонкощами професійної діяльності та основними тенденціями на ринку праці. Нашим викладачам це дає можливість формулювати актуальні цілі та підтримувати зміст навчання на сучасному рівні, а здобувачам освіти - зорієнтуватися, обираючи кар'єрний шлях у світі мистецтва. На лекторії слухачі мають унікальну можливість зустріти і майбутнього роботодавця.
У 2018 році випускниця нашої кафедри Наталія Чичасова звернулася до нас з ідеєю лекторію, куди можна було запросити людей з успішною кар’єрою в мистецькій сфері. Назва виринула ніби сама собою «Працюй в мистецтві», адже він саме про це – знайди себе у арт-світі. Хто ти? Куратор чи менеджер у сфері культури? Мистецтвознавець чи художній критик? Відповіді на ці питання допоможе знайти наш лекторій.
