Типове положення про курсові та кваліфікаційні роботи
1. Структура роботи
Робота повинна містити: титульний аркуш, перелік умовних скорочень (за необхідності), зміст, вступ, основну частину, що складається з кількох розділів, висновки, список використаних джерел та літератури, додатки (за необхідністю).
Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати суті (змісту) роботи, вказувати на мету дослідження і його завершеність.
Титульний аркуш містить назву вищого навчального закладу; назву кафедри, де виконана робота; курс, групу, інститут чи факультет, прізвище, ім'я, по-батькові автора; науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника, місто і рік виконання роботи.
Зміст подається на початку роботи. Він має містити всі складові частини роботи (пронумеровані).
Вступ
Розділи (типово – 3-4 розділи. Розділи нумеруються арабськими цифрами; за необхідності можуть бути поділені на підрозділи (1.1, 1.2; 2.1, 2.2. і т. д. Розділи (глави) змісту, як правило, відображають певний період розвитку досліджуваного явища, підрозділи та підпункти – етапи (складові частини) цього періоду або певні компоненти досліджуваного явища в певний період. Назва розділу чи підрозділу не може дублювати назву курсової (дипломної) роботи).
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Додатки
Обсяг роботи зазвичай становить 30-40 сторінок для курсової; близько 100 сторінок для магістерської. Текст друкується шрифтом TimesNewRoman, кегль 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє, нижнє – 20 мм.
2. Вступ
Актуальність дослідження. У цьому пункті необхідно обгрунтувати, чому звернення до обраної теми є актуальним для потреб суспільства, а також у чому полягає наукова актуальність дослідження. Необхідно в кількох абзацах розповісти про те, чому тема Вашого дослідження має бути цікавою, хто звертався до вивчення цієї теми до Вас, і які аспекти теми не були розкриті належним чином. Актуальність теми зумовлюється також її недостатньою вивченістю або необхідністю переосмислення на основі раніше недоступних джерел та літератури.
Об’єкт дослідження – процес або явище, яке існує (існувало) в реальній дійсності, розглядається як зовнішнє у відношенні до дослідника та його свідомості і стає предметом його теоретичної та практичної діяльності. Простіше кажучи, об’єкт – це те явище, якому присвячена Ваша праця.
Предмет дослідження – це розглянутий у дослідженні бік об’єкту, який знаходиться у межах останнього. Це окремі аспекти об’єкту дослідження.
Мета дослідження – це запланований результат, який полягає у розкритті об’єкту. Мету не слід формулювати як «дослідження...», «вивчення...», «проаналізувати...» і т.п.
Завдання (4-5) підпорядковані меті й розкривають її окремі аспекти (виявити, з’ясувати, розкрити, охарактеризувати, визначити) й, як правило відповідають розділам або підрозділам роботи.
Отже, мета пов’язана з об’єктом; завдання – з предметом.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період з ... по ... . Нижня хронологічна межа обумовлена .... . Верхня хронологічна межа ... .
Географічні межі дослідження охоплюють територію ...
Хронологічні та територіальні межі дослідження мають бути якомога вужчими. Застосування порівняльного методу дозволяє Вам виходити за основні межі, звертатися до інших територій або більш раннього (пізнього) періоду. Але тільки у якості порівняння.
Новизна дослідження відображає внесок автора у розвиток історичної науки в цілому (слід уникати формулювання на кшталт «вперше в українській історіографії»). Ні в якому разі новизна не повинна нагадувати анотацію; вона відображає які наукові знання і якою мірою вдалося розвинути автору. Доцільно при формулюванні новизни вживати фрази: «вперше досліджено...» (якщо справді вперше), «уточнено уявлення про...», «отримало подальший розвиток положення...», «поглиблено знання про...», «сформульовано гіпотезу ...», «виділено періоди...», «узагальнено...», «створено концепцію...», «з точки зору нових методологічних підходів висвітлено...» (якщо дійсно нових) і т.п.
Пам’ятаємо про те, що сенс наукової роботи полягає не в описанні об’єкту, а в отриманні нових знань про нього, нових ідей, які Ви висловлюєте вперше.
Методологічна база дослідження (може бути у вступі або винесена в окремий підрозділ). Зазвичай, використовуються загальнонаукові принципи та методи, спеціальні методи історичної науки, методи мистецтвознавства та інших суміжних дисциплін.
Вступ до курсової роботи містить також огляд історіографії та джерельну базу (у випадку магістерської роботи історіографія та джерельна база розглядається в окремому розділі). Автор, на основі критичного аналізу літератури (а не простого її перерахування), вказує на досягнення у вивченні обраної проблеми його попередників і наголошує на питаннях, що залишились невисвітленими, формулює завдання дослідження. Тобто, аналіз історіографії – не є анотованим переліком літератури; необхідно показати процес накопичення знань з Вашої теми та, за можливості, вказати, які саме аспекти лишилися не дослідженими (тому, власне, Ви звертаєтеся до теми). Джерела слід розподіляти й аналізувати за типами та видами.
3. Основна частина
Складається з розділів та підрозділів. Коженрозділ починається з нової сторінки і має заголовок.
У розділах викладено зміст теми, результати досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розкриття теми чи розробку проблеми.
Стиль викладу матеріалу має бути науковим.
Необхідно вести «діалог» з попередніми дослідниками, наводити різні точки зору на явище. Це передбачає, зокрема, ведення діалогу з попередниками
Т. Джонсон зазначає, що ... (вважає, наголошує, вказує, підкреслює; На думку …)
Власні думки бажано висловлювати від третьої (Автор вважає...) або першої (Я вважаю...) особи (цим бажано не зловживати) або у безособовій (Слід зауважити, що... ) формі.
Зв’язність та послідовність викладу підкреслюється службовими словами:
Розвиток думки: спочатку, насамперед, потім, , по-перше, по-друге, зрозуміло що, на початку, спершу, потім.
Перехід до іншої думки: зупинемося також на, перейдемо до, розглянемо, нижче ми розглянемо
Заперечення/підтвердження: проте, водночас, однак, але, дійсно, справді, на відміну.
Причинно-наслідковий зв’язок: таким чином, тому, завдяки цьому, крім того, до того ж.
Слід уникати беззмістовних речень типу «з зазначеного вище слідує викладене нижче», оціночних суджень, зайвих епітетів, пафосу.
4. Цитування та посилання
Обов’язковою є наявність посилань на джерела та літературу, з указуванням конкретних сторінок. Можна посилатися на книгу (статтю) в цілому (Докладніше про це див.: ... ), однак цим не варто зловживати. Посилання на одну працю кілька разів поспіль робиться у вигляді: Там само. – С. 112. Посилання на одну й ту саму роботу кілька разів у різних місцях (після першого): Джонсон Т. Вказ. праця. С. 112.
Правила цитування
Посилання НЕ треба ставити, коли:
а) Ви викладаєте власні думки, припущення, гіпотези;
б) наводите загальновідомі дати/факти.
Посилання ОБОВ'ЯЗКОВІ, коли:
а) Ви наводите інформацію джерела, яка підтверджує Вашу думку, або суперечить думці іншого дослідника;
б) наводите думку іншого дослідника, з якою Ви згодні або не згодні;
в) наводите якісь маловідомі факти.
Щодо цитат в лапках: джерело цитується там, де це необхідно; інші автори – якщо думка дуже сподобалася або дуже не сподобалась. В інших випадках пряма цитата замінюється перефразуванням. Цитати мають бути стислими.
ЗА ЖОДНИХ ОБСТАВИН НЕ ПРИПУСТИМО РОБИТИ ТЕКСТОВІ ЗАПОЗИЧЕННЯ З БУДЬ-ЯКИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ БЕЗ ПОСИЛАНЬ НА НИХ!!!!
Не дозволяється вставляти у роботу фрагменти тексту іншого автора (за виключенням прямих цитат у лапках), навіть за наявності посилання, навіть якщо декілька слів замінено на синоніми або переставлено місцями!
В кінці кожного розділу (глави) формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі результатів (на абзац).
5. Висновки.
В кінці кожного розділу (глави) формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі результатів (на абзац).
У загальних висновках до роботи коротко оцінюють стан вивчення питання (проблеми), підводять підсумки дослідження, які повинні випливати із змісту роботи і мають бути подані згідно поставлених наукових завдань, висловлюють рекомендації щодо подальшої розробки теми чи впровадження результатів у практику. Загальні висновки не повинні дублювати висновки, що подаються до кожного розділу (підрозділу) тексту наукової роботи.
Обсяг висновків – 2-3 сторінки для курсової, 5-6 сторінок для магістерської.
6. Список використаних джерел та літератури
Для курсових робіт – від 30 позицій, для магістерських – від 90. Оформлювати бібліографію рекомендуємо згідно з гарвардським стандартом (хоча можна використовувати й ДСТУ 8302:2015).
Книги одного автора
ТЕРСЬКИЙ, C. В., 2010, Княже місто Володимир. Львів: Вид-во Нац. ун-ту "Львів. політехніка".
Книги двох і трьох авторів
CUNLIFFE, B. & KOCH, J., 2012, The Celtic from West: Alternative perspectives from archaeology, genetics, language and literature. Oxford: Oxford books.
Книги більше чотирьох авторів
БЕВЗ, М. та ін., 2008, Архітектура Львова. Час і стилі. XIII–XXI ст. Львів: Центр Європи.
Архівні матеріали
Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ІР НБУВ), ф. Х, спр. 1686, 30 арк.
Статті та розділи з книг
ШИШКА, О., 2008, Іконографія Львова. У: Козицький А., ред., Енциклопедія Львова. Т.2. Львів: Літопис, 525–530.
Статті з журналів та збірників
ГНІДЕЦЬ, Р. Б., 2008, Дерев'яне храмобудування України: традиції та сучасність, Будівництво України, 8(67), 26–32.
Електронні ресурси: стаття з DOI
КОТЛЯРОВ, П., 2016, Гуманістичний образ Філіпа Меланхтона за візуальними джерелами XVI ст., Текст і образ: актуальні проблеми історії мистецтва, 2, 58–68. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/2519-4801.2016.2.07
Електронні ресурси: стаття без DOI
WILSON, J., 1995, Enter the Cyberpunk librarian: future directions in cyberspace. Library Review. [Online] 44(8), 63-72. Available from: http://www.emeraldinsight.com. [Accessed: 30th January 2012].
У списку джерел та літератури мають бути вказані також будь-які інші види джерел, які Ви використали: інтерв’ю (у цьому випадку вказується ПІБ від кого записано і коли), музейні експонати (бажано з указанням інвентарних номерів) тощо.
7. Додатки
Ілюстративні матеріали, тексти інтерв'ю, таблиці тощо зазвичай оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках. Усі графічні матеріали мають містити інформацію про джерело походження. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (наприклад, "Додаток А. Фотографії").
З докладними рекомендаціями щодо організації наукової роботи студентів можна ознайомитися за цим посиланням:
Тематика курсових та магістерських робіт
Здобувач освіти може взяти в якості тему для курсової або дипломної роботи будь-яку назву з наведеного нижче списку, або запропонувати власну, відповідно до своїх уподобань та інтересів.
Конкретне формулювання теми уточнюється в індивідуальному порядку після консультації з науковим керівником.
Зразок заяви на призначення теми курсової роботи та призначення наукового керівника
МИСТЕЦТВО СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
- Основні типи, їх еволюція та естетичні принципи в пластиці Стародавнього Єгипту (на прикладі конкретного періоду та пам’яток)
- Основні сюжети, композиційні прийоми та естетичні принципи в образотворчому мистецтві Стародавнього Єгипту (на прикладі конкретного періоду)
- Вплив релігійно-міфологічних уявлень на художню культуру Давнього Єгипту.
- Формування хетського художнього стилю та його ключові ознаки (на прикладі монументального мистецтва або мистецтва малих форм)
- Формування художнього стилю ахеменидського мистецтва і його ключові ознаки (на прикладі монументального мистецтва або мистецтва малих форм).
- Буддистське мистецтво Давньої Індії.
- Декоративно-прикладне мистецтво Давнього Китаю.
МИСТЕЦТВО НАРОДІВ ДАВНЬОЇ ЄВРОПИ
- Доісторичне мистецтво Європи (кам’яна доба)
- Мистецтво найдавніших землеробських племен Центральної Європи (доба неоліту та енеоліту).
- Мегаліти: феномен найдавніших архітектурних пам’яток Європи.
- «Звіриний стиль» у мистецтві народів Східної Європи ранньої залізної доби.
- Вплив скіфського декоративно-прикладного мистецтва на розвиток художньої культури народів Центральної та Західної Європи.
- Витоки та джерела формування мистецької традиції давніх кельтів
- Пластичний стиль у декоративно-прикладному мистецтві давніх кельтів та його еволюція.
- Мистецтво торевтики у художній культурі народів Центральної та Західної Європи.
- Іконографія казана з Гундеструп у контексті розвитку мистецтва народів Європи на рубежі ер.
МИСТЕЦТВО СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
- Основні типи, їх еволюція та естетичні принципи в пластиці Стародавньої Греції (на прикладі конкретних пам'яток із зібрання музею за вибором)
- Основні сюжети, композиційні прийоми та естетичні принципи в вазописі геометричного стилю (на прикладі конкретних пам'яток із зібрання вибраного музею)
- Сюжети давньогрецького героїчного епосу у вазописі архаїчної та класичної доби.
- Вазопис Стародавньої Греції: композиційні принципи і семантика візуальної мови (на прикладі справжнього конкретного пам'ятника із зібрання музею за вибором)
- Орієнталізуючий стиль та проблема східного впливу на мистецтво Давньої Греції.
- Феномен давньогрецької храмової архітектури.
- Синкретизм традицій Давньої Греції та країн Сходу в мистецтві доби еллінізму.
- Обрах кельтів (скіфів, фракійців, персів – на вибір) в мистецтві Давньої Греції: генеза уявлення про «іншого».
- Рецепція давньогрецього мистецтва в європейській культурі Нового часу.
МИСТЕЦТВО СТАРОДАВНЬОГО РИМУ
- "Еклектизм" етруського мистецтва (етруски і Середземномор'я).
- Настінний живопис гробниць етрусків: художні особливості, візуальна мова та проблеми інтерпретації.
- Декоративно-прикладне мистецтво етрусків.
- Просторові уявлення в традиціях містобудування Давньої Італії.
- Веризм в образотворчому мистецтві Давнього Риму.
- Образотворче мистецтво Давнього Риму та його рецепція в художній культурі Європи.
- Іконографія портретів римських імператорів.
- Помпейський живописний натюрморт (поетика жанру).
- Житлова архітектура Помпей та Геркуланума (за вибором).
- Храмова архітектура Давнього Риму.
- Політична пропаганда в архітектурі та образотворчому мистецві Давнього Риму.
- Мистецтво римських провінцій (на вибір).
- Еволюція давньоримської пластики імперської доби (І-ІІІ ст.)
- Феномен образотворчого мистецтва пізньоримського часу.
МИСТЕЦТВО ЗАХІДНОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
- Естетичні погляди Аврелія Августина і рання патристика.
- Порівняльна характеристика естетичної та семантичної функцій канону в античному і середньовічному мистецтві.
- Витоки і генезис іконографії палеохристиянського мистецтва.
- Семантика сюжетів і стилістика палеохристиянських розписів римських катакомб (до 313 року).
- Система декорації римських катакомб в контексті еволюції пізньоантичного мистецтва.
- Скульптурний декор давньоримських саркофагів (палеохрістіанскіх і язичницьких) в контексті розвитку пізньоантичної скульптури.
- Порівняльна характеристика іконографічного та естетичного аспектів скульптурного декору язичницьких і палеохристиянських саркофагів.
- Пластика саркофага Юніуса Басуса – класична пам'ятка палеохристиянського мистецтва.
- Пізньоантична давньоримська пластика як джерело іконографічних схем, сюжетів, образів для палеохристиянського мистецтва – типологічна характеристика.
- Значення імператорської теми в живописі та скульптурі стародавнього Риму для формування іконографічних і стилістичних основ палеохристиянського мистецтва.
- Іконографічна і теологічна програма мозаїк нефа і тріумфальної арки базиліки Санта Марія Маджоре.
- Еволюція художньо-естетичних основ стилю та іконографічних схем живописного декору римських ранньохристиянських базилік.
- Архітектурно-тектонічні, художні та семантичні основи базилікального типу храму.
- Цикл Страстей і Чудес Христа в Сант Аполлінарія Нуово – іконографічні та стилістичні особливості.
- Мистецтво книжкової мініатюри ранньосередньовічної Ірландії.
- Декоративно-прикладне мистецтво Британії та Ірландії доби раннього середньовіччя.
- Витоки формування стилю каролінзької ілюмінації.
- Пізньоантичні впливи в мистецтві каролінзької мініатюри.
- Місце каролінзької базиліки у становленні західноєвропейського типу християнської базиліки.
- "Портрети" євангелістів в мистецтві каролінзьких мініатюристів.
- Іконографія Христа в каролінзькому мистецтві.
- Характер і сутність каролінзького "Відродження".
- Декоративно-прикладне мистецтво народів Скандинавії та його вплив на художню культуру Київської Русі.
- Протороманський характер оттонівської архітектури.
- Порівняльна характеристика стилю каролінзької та оттонівської мініатюри.
- Оттонівська мініатюра в руслі еволюції новозавітних іконографічних схем.
- "Книга євангельських читань Генріха II" – класична пам'ятка оттонівської ілюмінації. (Стилістичний та іконографічний аналіз)
- Класичні іконографічні схеми в романської скульптурі.
- Купольні храми південної та південно-західної Франції.
- Базиліка Сент Мадлен у Везлеї – історія будівництва, реставрації та створення пластичного декору.
- Базиліки Сен Лазар в Отені та Сент Мадлен у Везлеї – класичні пам'ятки бургундської романської пластики.
- Пізньороманська скульптура Німеччини.
- Архетипічні риси в романському каталонському мистецтві.
- Архаїчні риси в іконографії та стилістиці каталонської дерев'яної скульптури XII століття.
- Каталонська школа живопису XII століття серед інших шкіл: витоки та причини іконографічної та стилістичної специфіки.
- Острівна мініатюра XII століття.
- Синтез мистецтв в романській базиліці.
- Базиліка, її план, організація внутрішнього простору: від раннього християнства до готичних кафедральних соборів.
- Скульптурне оформлення фасаду готичного собору.
- Порівняльна характеристика романського і готичного стилів в скульптурі.
- "Зустріч Марії з Єлизаветою" в скульптурі Реймса і Ам'єна – порівняльна характеристика.
- Скульптурні портрети і сцени Наумбурзького собору – до проблеми типового та індивідуального в готиці.
- Проблема готичного "бароко".
- Проблема еволюції стилю у франко-фламандської мініатюрі.
- "Натуралізм та "ідеалізм" готичного стилю.
- Функціональні та естетичні якості готичної архітектурної конструкції.
- Регіональні різновиди готичної конструктивної системи.
- Англійська готична мініатюра – проблеми наступності, впливів і стадій еволюції.
- Класичні і специфічні риси іспанської готики.
- Вітражі Шартра – іконографія, орнаментика, стиль.
- Вітражі і їх роль в ансамблі готичного собору.
- Синтез мистецтв в готичному соборі.
МИСТЕЦТВО РЕНЕСАНСУ
- Основні тенденції в архітектурі Італії епохи Проторенесансу.
- Архітектурна діяльність Брунеллескі у Флоренції.
- Кругла скульптура у творчості Донателло.
- Венеціанський живопис Кватроченто.
- Перший етап розписів Сікстинської капели.
- Творчий шлях Леонардо да Вінчі.
- Програма і творче рішення розписів Ватиканських станц Рафаелем.
- Програма і творче рішення розпису стелі Сікстинської капели Мікеланджело.
- Архітектура у творчості Мікеланджело.
- Творчий шлях Тиціана.
- Історія проектування і будівництва собору св. Петра в Римі.
- Композиція і смислове рішення Гентського вівтаря Яна ван Ейка.
- Еволюція портретного образу в нідерландському мистецтві 15 століття.
- Творчість П. Брейгеля Старшого.
- Основні тенденції розвитку живопису в Нідерландах 16 в.
- Творчість А.Дюрера.
- Французький портрет 16 століття.
- Специфіка розвитку архітектури в країнах Північної Європи в 16 в.
- Творчість І. Босха в контексті ідейних рухів доби раннього Нового часу (Гуманізму та Реформації)
- «Антверпенський маньєризм»: майстри та особливості стилю.
ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКЕ МИСТЕЦТВО XVII СТОЛІТТЯ
- Концепція міфу в живопису Караваджо, Рібери, Веласкеса.
- Площа в архітектурі міст Європи XVII століття.
- Містобудування Риму в XVI – XVII столітті.
- Архітектурна мову Борроміні.
- Овал (овальні плани і форми в архітектурі римського Бароко).
- Живописне і скульптурне оздоблення церковного інтер'єру в епоху Бароко (на прикладі римських храмів)
- Рисунки і теракотові ескізи (bozzetti) у творчому процесі Берніні-скульптора.
- П'єтро да Кортона – архітектор.
- Караваджизм в італійському живописі першої половини XVII століття.
- Галерея Фарнезе Аннібале Караччі: композиція розпису та її іконологія.
- Римські фонтани епохи бароко.
- Творчість Аннібале Карраччі та його братів.
- Пейзажі Аннібале Караччи і болонських майстрів його кола (Доменікіно, Альбані).
- Цикл картин Джузеппе Марія Креспі "Сім таїнств" в Дрезденській картинній галереї.
- Побутовий жанр у творчості братів Ленен та художників їх кола.
- Пейзажі Пуссена.
- Творчість Пуссена 1620 – 1630-х років.
- Історичний жанр у творчості Пуссена 1640 – 1660-х років.
- Ансамбль Версаля. Семантика і поетика.
- 20. Французький регулярний парк.
- Купольні споруди в Парижі XVII століття (церква Сорбонни, собор монастиря Валь де Грас, собор Будинку Інвалідів).
- Творчий метод Жоржа де Ла Тура.
- Гравюри Жака Калло.
- Роль рисунка в творчому методі Лоррена.
- Шарль Лебрен і стиль Людовика XIV.
- Н. Ларжільер і французький портрет рубежу XVII – XVIII століть.
- П.П.Рубенс. Цикл «Історія Марії Медичі».
- Вівтарні картини Рубенса.
- Рисунки і живописні ескізи у творчому методі Рубенса.
- Пейзаж в живописі Рубенса.
- Застільні сцени Я. Йорданса.
- А. Ван Дейк в Англії.
- Гравюри Сегерса.
- Голландський і фламандський натюрморт: порівняльна характеристика.
- Голландський груповий портрет XVII століття.
- Типологія голландського пейзажу XVII століття.
- Сцени в інтер'єрі в голландському живописі – від Харлема до Делфта.
- Утрехтські караваджисти.
- Символічний сенс пейзажів Якоба ван Рейсдаля.
- Поетика побутового жанру в живописі Терборха.
- "Домашнє господарство" Яна Стена.
- Зображення церковних інтер'єрів в живописі Делфта близько 1650 року.
- Творчий метод Франса Халса.
- Творчість Рембрандта 1630-х років.
- Біблійні теми в живописі пізнього Рембрандта.
- Офорти Рембрандта 1650-х років.
- Графіка Рембрандта (образний лад і техніка).
- Простір і світло в живописі Вермера Делфтського.
- Веласкес. Портрети блазнів.
- Веласкес. «Меніни». Проблеми інтерпретації.
- Жебраки у Рібери, Веласкеса, Мурільйо.
- Іспанський натюрморт XVII століття.
- Іспанська скульптура XVII століття.
ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКЕ МИСТЕЦТВО XVIII СТОЛІТТЯ
- Регентство та рококо у французькому мистецтві (на прикладі конкретних пам’яток або творчості художників).
- Категорія смаку в естетиці XVIII століття (Абат Дюбо, Дідро, Монтеск'є).
- Ніколя Ларжильєр і французький портрет рубежу XVII-XVIII століть.
- Паризькі готелі першої половини XVIII століття (регентство і рококо).
- Луї Токке і французький портрет середини XVIII століття.
- Алегоричні і міфологічні портрети у французькому живописі XVIII століття.
- Жанр "галантних свят". Витоки створення, основні майстра.
- Роль рисунка в творчому методі А.Ватто
- "Екзотизм" у французькому живописі XVIII століття (Китай, Росія, Туреччина).
- Тема "Любові богів" у французькому живописі XVIII століття (Франсуа Буше і художники рококо).
- Інтер'єр французького рококо.
- Римська архітектура в інтерпретації Юбера Робера.
- Жанровий живопис Ж.-Б.С.Шардена і Ж.-Б.Греза. Порівняльна характеристика.
- Тема щасливого сімейства у французькому живописі XVIII століття.
- Живопис Дж.Б.Пьяцетта.
- Романтичні архітектурні фантазії в офортах Дж.Б.Піранезі.
- Ескізи Дж.Б.Тьеполо та їх роль у творчому методі майстра.
- Рисунки та офорти Дж.Б.Тьеполо і Дж.Д.Тьеполо.
- Образ Венеції в живописі А.Каналетто і Ф.Гварді. Від ведути до капріччо.
- Повсякденне та святкове життя венеціанців у творах Доменіко Тьєполо, П'єтро Лонгі, Антоніо Каналетто.
- Венеціанський рисунок XVIII століття (провідні майстри, типологія, жанри рисунка).
- А.Канова і скульптура європейського неокласицизму.
- Містобудівні принципи в англійській архітектурі XVIII століття (Бат, Лондон, Единбург).
- Інтер'єр англійського неокласицизму: Роберт Адам і Чарльз Камерон.
- "Готичне відродження" в англійській архітектурі XVIII століття.
- Жанр ''conversation piece'' в англійському живописі.
- Проблема оповіді в живопису У.Хогарта.
- Портрети Дж.Рейнолдса і Т.Гейнсборо. Порівняльна характеристика.
- Живопис Дж.Райта з Дербі.
- Церковні та світські інтер'єри німецького рококо.
- Архітектор Балтазар Нейман.
- Ф.А.Маульберч і австрійський живопис XVIII століття.
ЗАХІДНЕ МИСТЕЦТВО XIX СТОЛІТТЯ
- Порівняльна характеристика романтизму в образотворчому мистецтві Франції та Німеччини.
- Еволюція основних живописних категорій від імпресіонізму до неоімпресіонізму.
- Роль кольору у творчості В. Ван Гога і П. Гогена.
- Концепції та принципи побудови живописного простору у творчості П. Сезанна.
- Стильові особливості архітектури ар-нуво в Іспанії та Австрії – порівняльна характеристика.
- Розвиток раціоналістичних рис у архітектурі ар-нуво.
- Місце творчості Ф. Гойї у розвитку сучасного мистецтва.
- Місце творчості Делакруа у розвитку сучасного мистецтва.
- Причини стадіального розриву у розвитку двох видів образотворчого мистецтва – живопису та скульптури.
- Жанр пейзажу в англійському та німецькому романтизмі – порівняльна характеристика.
- Феномен назарейців і прерафаелітів в мистецтві XIX століття.
- Реалізм у живописі середини XIX століття – форми і характеристика в різних національних школах.
- Образотворче мистецтво ар-нуво – «іконографічні» мотиви, форми синтезу з архітектурою, точки сходу з символічними смислами.
- Зародження фотографії та її вплив на розвиток образотворчого мистецтва ХІХ ст.
- Пікторіальна фотографія як мистецький напрям та соціальна практика.
- Художня фотографія в Україні першої половини ХХ ст.
ЗАХІДНЕ МИСТЕЦТВО XX СТОЛІТТЯ
- Нові форми творчого процесу в напрямках раннього авангарду – фовізмі, експресіонізмі, кубізмі, футуризмі, дадаїзмі.
- Засоби візуалізації ірраціональних аспектів у символізмі, експресіонізмі, метафізичному живописі та сюрреалізмі.
- Розвиток поняття екзистенційного від символізму до експресіонізму.
- Значення творчості Ф.Л. Райта і Ле Корбюзьє для формування принципів сучасної архітектури.
- Баухауз і становлення сучасного дизайну.
- Поп-арт, мистецька концепція та роль художника.
- Напрями і національні школи в символізмі.
- Напрямки в абстрактному мистецтві та їх способи формотворчості.
- Пабло Пікассо та Анрі Матісс: мистецькі біографії.
- Сюрреалізм як мистецький та теоретичний напрям.
- Експрессіоністична традиція в мистецтві XX століття.
- Фройдизм і неофройдизм в теорії мистецтва ХХ століття.
- Абстрактне мистецтво США другої половини ХХ століття.
- Концептуальне та постконцептуальне мистецтво: художники, теоретичні моделі та виставкові проєкти.
- Соціальний поворот в теорії мистецтва та соціальна історія мистецтва ХХ століття: поняття, історія та концепції.
- Модернізм, антимодернізм, постмодернізм як теоретичні моделі історії мистецтва.
- Північно-американський модернізм: автори та їх твори, концепції та винайдення критичної традиції.
- «Нова історія мистецтва»: Візуальна культура, Візуальні студії та Культурні студії: специфіка дослідницьких напрямів.
- Ар брют в мистецтві другої половини ХХ століття.
- Марсель Дюшан в мистецьких процесах ХХ століття.
- Взаємодія мистецтва, технічного виробництва та популярної культури в післявоєнний період.
- Оп-арт: між дизайном та мистецтвом.
- Авангардне мистецтво в історії моди.
- Концепції авангарду в другій половині ХХ століття.
- Віденський акціонізм: художники, твори, концепції.
- Феміністична критика та гендерна історія мистецтва.
- Постколоніалізм як аналітична модель мистецтва.
- Формалізм та структуралізм в історії мистецтва ХХ століття.
- Постструктуралізм як система теоретизування мистецьких процесів.
- «Кінець музею» та «нова музеєлогія». Роль музею станом на кінець ХХ століття.
- Мінімалізм та постмінімалізм.
- Історія та теорія фотографії ХХ століття.
- Йозеф Бойс як нова модель художника в процесах 1960-х років.
- Куратор і його роль всередині мистецького виробництва. Історія кураторської справи з кінця 1960-х років до сьогодні.
- Арте повера у післявоєнній Європі.
- Квір в мистецтві ХХ століття.
- Постдраматичний театр другої половини ХХ століття.
- Фотографія та кінематограф як інструмент пропаганди тоталітарних режимів 20-40-х рр. ХХ ст.
- Модерністські течії в мистецькій фотографії першої половини ХХ ст.
- Феномен радянської фотографії 50-80-х рр. ХХ ст.: жанрова структура, ідейна спрямованість, спроби переосмислення.
- Документальна фотографія другої половини ХХ ст. як художній та соціальний феномен.
- Дюссельдорфська школа фотографії: витоки, стилістичні особливості та вплив на сучасне мистецтво.
- Вернакулярна фотографія в мистецтві та повсякденних практиках рубежу ХХ-ХХІ ст.
МИСТЕЦТВО КИЇВСЬКОЇ РУСІ
- Композиційна структура іконияк формотворчий принципвнутрішнього облаштування храму (можна на прикладі конкретної ікони)
- Архетип софійності світу в давньоруському мистецтві
- Рецепція візантійського зразка християнства в давньоруській архітектурі
- Давньоруське мистецтво: між західноєвропейською та візантійською традиціями
- Рецепції візантійських культурних цінностей у давньоруському мистецтві
- Символізм в українському іконописі
- Давньоруське сакральне мистецтво
- Поєднання мозаїки й фрески в монументальному живописі Київської держави
- Синтез мистецтв у християнській традиції
- Архітектура давньоруської держави першої третини ХІІІ століття – новаторські підходи
- Становлення нових художніх форм та естетичних норм як основи мистецтва Давньоруської держави
- Конструктивні завдання храмів святої Софії – нова концепція в архітектурі
- Театральнемистецтво Давньоруської держави
- Декоративно-ужиткове мистецтво Київської Русі
- Особливості просторового та кольорового рішення іконопису Давньоруської держави
УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО ХІХ СТОЛІТТЯ
- Специфіка романтизму, сентименталізму та реалізму в українському мистецтві.
- Розвиток системи жанрів в українському живописі в умовах реалістичного світосприйняття.
- Портрет як образ епохи в творчості Дмитра Левицького і Володимира Боровиковського.
- Еволюція образу в історичному портреті.
- Жіночий портрет в українському народному живописі.
- Розвиток іконопису: регіональні особливості.
- Творчість Аполлона Мокрицького: пізній романтизм і тяжіння до класицистичних основ.
- Живописна і графічна спадщина Т. Шевченка.
- Розвиток архітектури класицизму в творчості Андрія Меленського і Вікентія Беретті.
- Особливості розвитку архітектури класицизму в Галичині першої половини ХІХ ст.
- Український період в творчості Василя Тропініна.
- Український реалістичний пейзаж Володимира Орловського і Сергія Васильківського.
- Побутовий жанр у творчості Миколи Пимоненка.
- Україна в творчості Івана Рєпіна.
- Палацово-паркові ансамблі ХІХ століття.
- Діяльність художників-передвижників в Україні і їх вплив на мистецьке життя України.
- Виникнення національної реалістичної школи української скульптури в другій половині ХІХ ст.
- Виставкова діяльність Київської рисувальної школи Миколи Мурашка к. ХІХ ст.
- Пейзажі Івана Труша.
- Колористика образу у живописі Олександра Мурашка
- Теорія мистецтва та «естетична критика» Дебори Фогель.
- Казимир Малевич, теорія мистецтва та «національні історії».
- Поняття «національного авангарду» на прикладі української історіографії: дискусії та концепції.
- Український футуризм та панфутуризм: специфіка, представники, головні твори.
«Візантизм» та «бойчукізм»: генеалогія течії. - Літературна дискусія 1926-1928: модернізм, марксизм і національне питання.
- Олександр Богомазов, біографія та теорія живопису.
- "Нова генерація»: образи, представники та концепції авангарду.
- Олександр Архипенко: теорія та історія модерністської скульптури.
- Георгій Нарбут та образ «українського мистецтва» початку ХХ століття.
- Олександра Екстер та Анатоль Петрицький: роль художника у театрі.
- Соня Делоне та теорія кольору.
- Давид Бурлюк - біографія художника від імпресіонізму до футуризму.
Кафедра історії мистецтв