Практика в Італії 2020

На початку лютого 2020 р. відбулася закордонна практика здобувачів освіти кафедри історії мистецтв. Мені, як керівнику цієї практики, хотілося б висловити деякі думки щодо подібних заходів.

Навчальні поїздки до Італії практикуються на кафедрі із часу її заснування й мають на меті закріпити ті знання, які студенти отримують впродовж кількох років навчання. План практики будується із урахуванням навчальної програми бакалаврату та магістратури й передбачає ознайомлення з практично усіма періодами і мистецькими стилями. Оскільки наша кафедра готує не лише істориків мистецтв, але й кураторів мистецьких проектів, то іншим завданням практики є знайомство із кураторським проектами в сучасних італійських галереях та музеях. Італійські міста – Рим, Флоренція, Сієна, Венеція тощо, є саме тими мистецькими локаціями, в яких зібрані практично усі необхідні шедеври, а також, на високому рівні розвинута кураторська діяльність. Не секрет, що значна кількість студентів сьогодні цікавиться фахом куратора і сучасним мистецтвом. Тому необхідною складовою практики є відвідування Національного музею мистецтв ХХІ ст. (МАХХІ) в Римі, а також Національної галереї сучасного мистецтва («Galleria Nazionale d’Arte Moderno»).   

Особлива цінність подібної практики полягає у тому, що студенти мають можливість знайомитися із творами мистецтва навіть не в музеях, а саме в тому просторі, для якого ці шедеври і створювалися. Зайшовши, наприклад, в церкву Санта-Триніта у Флоренції можна побачити зібраних у одній капелі вельми антагоністичних, на перший погляд, персонажів - Тибуртинську сивіллу, Немовля Христа, імператора Октавіана, біблійного героя Давида із пращою, а також грецьких кентаврів (уособлення язичництва), які вільно розгулюють у християнській капелі навколо саркофагів Франческа і дружини, не соромлячись своєї діонісійської природи. А ще чисельні представники родини Сассеті і Медичі.

Але, лише стоячи перед капелою, у просторі храму, саме того храму, для якого і створювалася ця складна іконографічна схема, можна цілком усвідомити ідеї знаменитого німецького мистецтвознавця Абі Варбурга, про складний і болючий пошук людиною XV століття того, що дослідник назвав пошуком  «нових форм енергетичної рівноваги», і більш об’єктивно зрозуміти суспільство перехідної епохи. І таких цікавих для мистецтвознавства місць у Римі та Флоренції є багато.

Звісно, підготовка і реалізація навчальної поїздки досить складна. В першу чергу, вона вимагає самоорганізації студентів. Цей раз логістичними питаннями займалася неперевершена Ліза Криворучкіна. За її власними словами, в Італії вона знаходила копі-центри для роздруківок квитків швидше, аніж їжу))

Щодо керівника, то від нього вимагається теоретична і практична підготовка для проведення навчальних екскурсій. Вміння дати відповіді на різноманітні питання щодо історичного тла та творів мистецтва - від культури Вілланови до сучасності. А це не зовсім просте завдання. Саме тому, щоб не перетворювати поїздки у туристичні тури, ми обираємо у якості локацій вже добре відомі нам міста Італії, із знайомими експозиціями, історією та ті, які тісно пов’язані із програмою курсів нашої кафедри.

І наостанок. У західних і американських університетах практикуються подібні поїздки. До речі, вони часто проводяться не за рахунок коштів університету. Проте студенти отримують в середньому до п’яти кредитів за подібну практику. Дійсно, цей потужний інтенсив, здається, заслуговує на заохочення.      

І зовсім наостанок хочу сказати про наших магістрів та баклаврів. Вельми втішає той факт, що наші магістри, серед них можна назвати - Гринчук Лілю, Алєксєєнко Анастасію, Криворучкіну Лізу, Толокольнікову Настю, виявляли непідробний інтерес до всього того, що ми досліджували і знаходили. Дівчата, ви – НЕЙМОВІРНІ! Ви дуже розумні і освічені! Було приємно чути, як ви розглядаючи твори мистецтва, згадуєте лекції своїх викладачів та наукових керівників. Виявляється, ніщо не проходить повз.      

А ще невтомні. Ми ж кожного дня находжували не менше 30 тис. кроків! Пам’ятаєте, як якогось вечора, по темряві мчали до Латеранської базиліки, щоб подивитися на мозаїки XIII ст. І, яка досада – її вже закрили(( Але магістри не здаються: за кілометр-півтора, є, ще не зачинена на ніч, Санта Кроче ін Джерусалемме. З мозаїками XV століття, унікальними реліквіями і лячною історією про діяльність і смерть папи Сильвестра II. І ми пішли. Дійсно, а що таке півтора кілометри, для тих, хто палко любить мистецтво, хто вже відвідав з десяток церков за день і хто за день находив-набігав вже кілометрів двадцять? Але саме це - ваш ентузіазм, захопленість і закоханість у мистецтво, ваша людяність і шляхетність, вміння допомогти і зрозуміти, ваш гумор, креативність і навіть ваш тонкий троллінг керівника, примушує думати, що треба збирати валізу до Італії і на наступний рік.