Історія мистецтв

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Історичний факультет

Кафедраісторії мистецтв

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана з навчальної роботи

______________________

«____»____________20__ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Історія мистецтв

для студентів

галузь знань 0203 Гуманітарні науки

напрям підготовки6.020302 «Історія »

освітній рівень перший (бакалаврський)

освітня програма Американістика та європейські студії

спеціалізація Історія

вид дисципліни вибіркова

Навчальний рік 2017/2018

Семестр 8

Кількість кредитів ЕСТS 2

Мова викладання, навчання

та оцінювання українська

Форма заключного контролю залік

Викладач: Котляров Петро Миколайович, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії мистецтв

Пролонговано: на 20__/20__ н.р. __________(___________) «__»___ 20__р.

^{(підпис, ПІБ, дата)}

на 20__/20__ н.р. __________(___________) «__»___ 20__р.

^{(підпис, ПІБ, дата)}

КИЇВ – 2017

Розробник:Котляров Петро Миколайович, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії мистецтв

ЗАТВЕРДЖЕНО

зав. кафедри історії мистецтв

__________________ (Котляров П. М.)

Протокол № ___ від «____» ___________ 20___ р.

Схвалено науково-методичною комісією історичного факультету

Протокол від «____» _____________ 20___ року №___

Голова науково-методичної комісії ____________________ (Купчик О. Р.)

ВСТУП

1. Мета дисципліни – сформувати у студентів системну уяву про різні жанри світового мистецтва, роль і місце образотворчого мистецтва в історичному процесі.

2. Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни:

Знатиосновні етапи розвитку світового мистецтва та культури.
Вмітиохарактеризувати основні терміни, поняття, особливості та характерні риси мистецтва в різні епохи.
Володіти елементарними навичкамиджерельної критики,історичного аналізу,встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

3. Анотація навчальної дисципліни:

Навчальна дисципліна «Історія мистецтв» передбачає ознайомлення студентів зі становленням та основними етапами розвитку світового мистецтва. Під час лекційних занять, а також в ході самостійної роботи розглядається найдавніше мистецтво, художня культура античності, середніх віків та нового часу. Дисципліна передбачає вивчення витоків різних жанрів мистецтва та соціальних практик, що включає дослідження специфіки політичного устрою окремих держав, основних художніх центрів та їх шкіл. В межах дисципліни студенти опановують фундаментальні знання у галузі мистецтвознавства, що має велике значення для професійної підготовки фахівців філологів.

4. Завдання (навчальні цілі): полягають вознайомленні студентів з історією світового мистецтва, особливостями джерельної бази, основними поняттями й науковими категоріями, які використовуються у процесі викладання дисципліни; формуванні у студентів знань основних етапів художньої культури античності, середніх віків та нового часу, вмінь аналізувати тенденції розвитку, локальні особливості та характерні риси розвитку світового мистецтва та культури; формування цілісної системи знань про різні види та жанри мистецтва на різних етапах. У результаті вивчення курсу студенти повинні засвоїтиелементи науково-дослідної роботи, вмітиоцінювати головні тенденції, формування та динаміку розвитку світового мистецтва.

5. Результати навчання за дисципліною:

Результат навчання (1. знати; 2. вміти; 3. комунікація; 4. автономність та відповідальність)		Форми (та/або методи і технології) викладання і навчання	Методи оцінювання та пороговий критерій оцінювання (за необхідності)	Відсоток у підсумко-вій оцінці з дисципліни
Код	Результат навчання			Відсоток у підсумко-вій оцінці з дисципліни
1.1	Знати термінологічно-понятійний апарат курсу	Лекція	Контрольна робота з тем ЗМ1 (тест)	10
1.2	Знати основні жанри та види мистецтва, політичні, соціальні та культурні передумови виникнення стилів.	Лекція	Контрольна робота з тем ЗМ2 (тест)	10
2.1	Вміти охарактеризувати (визначити риси, які характерні й властиві) основні етапи становлення та розвитку історії образотворчого мистецтва, архітектури, хореографії музики.	Лекція	Підсумкова контрольна робота (залік)	20
2.2	Вміти критично аналізувати стилістичні особливості пам’яток мистецтва.	Лекція	Підсумкова контрольна робота (залік)	20
3.1	Підтримувати наукову дискусію на тему образотворчого мистецтва, архітектури, хореографії музики, ставити питання та формулювати відповіді.	Лекція	Бліц-опитування	20
4.1	Прийняти рішення щодо вибору теми есе з істоії мистецтва, кількості та характеру джерел.	Самостійна робота	Реферат 1	10
4.2	Розв’язти поставлене наукове питання, використовуючи понятійно-термінологічний апарат та історіографічні досягнення історії мистецтва.	Самостійна робота	Реферат 2	10

6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання (необов’язково для вибіркових дисциплін, які не входятьдо блоків спеціалізації)

Результати навчання дисципліни (код)

Програмні результати навчання (назва)

1.1

1.2.

1.3.

1.4.

2.1

2.2

2.3.

2.4.

3.1.

4.1.

Уточнюються

7. Схема формування оцінки.

7.1 Форми оцінювання студентів:

- семестрове оцінювання:

1. Контрольна робота з тем ЗМ1 (тест): РН 1.2 — 10 балів/ 6 балів*.

2. Контрольна робота з тем ЗМ2 (тест): РН 1.4 — 10 балів/ 6 балів.

3. Бліц-опитування з тем ЗМ1 (2 опитування): РН 1.1 – 10балів/ 6балів.

4. Бліц-опитування з тем ЗМ2 (2 опитування): РН 1.1 – 10балів/ 6балів.

5. Реферат (ЗМ1): РН1.3 - 10 балів/ 6 балів.

6. Реферат (ЗМ2): РН1.5 - 10 балів/ 6 балів.

* максимальний бал/ пороговий бал для отримання позитивної оцінки з відповідної форми контролю.

- підсумкове оцінювання:

- форма оцінювання –залік;

- максимальна кількість балів, які може отримати студент – 40 балів;

- форма проведення заліку– письмова,види завдань– завдання, які потребують розгорнутих відповідей;

- мінімальний пороговий рівень залікової оцінки, за якої залік вважається складеним – 24 бали.

Необхідна умова допуску до заліку:студент не допускається до заліку, якщо під час семестру набрав менше ніж 20 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендованиймінімум допуску до заліку 36 балів.

7.2 Організація оцінювання:

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів (бали, отримані під час усних опитувань); бали, отримані за виконання рефератів; бали, отримані під час модульного контролю (за виконання тестових завдань), а також бали, отримані під час складання підсумкового контролю (заліку), а саме: за виконання запропонованих завдань.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінари, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1-5, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 6-10.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання(контрольні роботи, усне опитування, есе) і підсумкове оцінювання(залік).

Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання – максимум 60 балів; підсумкове оцінювання (залік) – максимум 40 балів).

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Залік

30 залікових балів

(максимум)

30 залікових балів

(максимум)

40 балів

(максимум)

самостійна робота

(2 бліц-опитування, реферат)

модульна контрольна робота

(тест)

самостійна робота

(2 бліц-опитування, реферат)

модульна контрольна робота

(тест)

(максимум)

10 (максимум)

20 (максимум)

10 (максимум)

САМОСТІЙНА РОБОТА

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання як окремих тем, так і деяких розділів тем програми курсу. Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у формі бліц-опитування на лекціях, оцінювання рефератів, модульних контрольних робіт.

На лекційних заняттях проводяться бліц-опитування(загалом 4 за семестр) щодо понять та визначень, які студент має засвоїти в процесі опанування програмного матеріалу курсу. Правильна відповідь на одне запитання оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент під час одного бліц-опитування – 5.

Рефератистудент подає викладачеві не пізніше ніж за два тижні до проведення модульного контролю з відповідного Змістового модулю, зокрема Реферат 1 і Реферат 2. Критерії оцінки реферату:

глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція 9‑10 балів;
обґрунтоване розкриття проблеми 7‑8 балів;
тема розкрита неповністю, обмежена джерельна база та обґрунтування 5‑6 балів;
реферат переважно компілятивного рівня 3-4 бали;
розкритий лише один окремий аспект теми 1‑2 бали.

Теми рефератів з кожного змістовного модулю викладач пропонує студентам на першому занятті відповідного модулю: ЗМ1 – початок лютого; ЗМ2 – початок квітня.

Есестудент подає викладачеві на останньому семінарі кожного Змістового модулю, зокрема Есе 1 (остання декада березня) і Есе 2 (остання декада травня). Критеріями оцінки самостійної роботи студента є:

глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція 4 бали;
тема розкрита неповно 3 бали;
есе суто компілятивного рівня 2бали;
розкритий лише окремий аспект 1 бал.

Після завершення відповідно Змістового модулю 1 і Змістового модулю 2 проводяться контрольні роботиу формі тестування, зокрема Контрольна робота 1 і Контрольна робота 2. Завдання з тестування містить 12 запитань, правильна відповідь на кожне з яких оцінюється в 0,5 балів.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі модульних контрольних робіт здійснюються у відповідності до «Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу» від 1 жовтня 2010 року.

Заліковий білетмістить два завдання, кожне з яких оцінюється в 20 балів. Критеріями оцінювання відповіді є:

Відповідь повна, подане власне бачення проблеми………………………………………	19-20
Відповідь повна, подане власне бачення проблеми та зроблені ґрунтовні висновки, проте наявні окремі незначні помилки при викладі фактичного матеріалу………………………………………………………………………….16-18
Відповідь відображає знання фактичного матеріалу з питання………………….	13-15
Відповідь демонструє знання фактичного матеріалу, але допущені окремі помилки
Відповідь фрагментарна, відображені лише деякі аспекти проблеми	7-9
Відповідь фрагментарна, наявні суттєві помилки при викладі фактичного матеріалу	4-6
Відповідь має значні помилки	1-3

Умовою допуску до заліку є отримання студентом під час семестрового оцінювання не менше ніж 20 балів (критично-розрахунковий мінімум). При цьому обов’язковим є успішне складання модульних контрольних робіт. Рекомендований мінімумдля допуску до заліку – 36 балів.

При простому розрахунку отримаємо:

	Семестрова кількість балів	ПКР(підсумкова контрольна робота) /залік	Підсумкова оцінка
Мінімум	48	12	60
Максимум	60	40	100

Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання для успішних студентів. Студент, який набрав суму балів не меншевстановленого мінімуму залікових балів (60) має право, за погодженням з викладачем, не виконувати підсумкову контрольну роботу. У випадку, коли студент має бажання збільшити кількість балів (але не більше ніж до 100) він складає залік.

Студенти, які не набрали протягом семестру менше 60 балів обов’язково складають залік.

7.3 Шкала відповідності оцінок

Зараховано / Passed	60-100
Не зараховано / Fail	0-59

8. Структура навчальної дисципліни. Тематичний план лекцій і семінарських занять.

№ п/п	Назва теми	Кількість годин
		лекції		Самостійна робота

*Змістовий модуль 1.* ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. МИСТЕЦТВО СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНІХ ВІКІВ.
	Вступ до історії мистецтв. Мистецтво стародавнього світу, Греції та Риму. (1 год.)	2	6
	Мистецтво Візантії та Київської Русі	2	5
	Західноєвропейське мистецтво та література середніх віків.	2	5
	Італійський гуманізм XIV – XV ст.	2	5
5.	Мистецтво Проторенесансу та Раннього Відродження.	1	5

Модульний контроль		1

*Змістовий модуль 2.* МИСТЕЦЬКО-КУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ XVI – XIX ст.
	Культура та мистецтво доби Високого Відродження.	2	5
	Мистецтво Європи XVII - XVIII століть. Бароко та классицизм.	2	5
	Стиль рококо.	2	6
	Європейське мистецтво XIX – XX століть.	2	5
	Основні проблеми мистецтва XXI ст.	1	5

Підсумкова модульна контрольна робота		1
Загалом з курсу		20	52

Загальний обсяг72год.,в тому числі:

Лекцій– 20год.

Самостійна робота– 52год.

9. Рекомендовані джерела:

Основна:

Андреева Е.Ю. Постмодернизм: Искусство второй половины XX – начала XXI века. Спб, 2007
Бохм-Дюшен М., Кук Дж. Современное искусство. М., 2001.
Демпси Э. Стили, школы и направления. – М., 2008.
Бенеш О. Искусство северного Возрождения. – М.: Искусство-XXI век, 2014. – 448 с.
История Искусств стран Западной Европы от Возрождения до начала 20 века. Искусство 17 века. Голландия. Франция. Англия. Германия. М.: Искусство, 1995.– 548 c.
История искусств стран Западной Европы от Возрождения до начала 20 века. Живопись. Скульптура. Графика. Музыка. Драма-Театр. Искусство 17 века / под ред. Е. И. Ротенберга и М. И. Свидерской. Кн. 1. Италия. Испания. Фландрия. – М.: Искусство, 1995. – 392 с.
Мандер К., ван. Книга о художниках. – СПб: Азбука-классика, 2007. – 543 с.
Степанов А.В. Искусство эпохи Возрождения. Нидерланды. Германия. Франция. Испания. Англия. – СПб: Азбука-классика, 2009. – 640 с.

Додаткова:

Алпатов М.В. Этюды по истории западноевропейского искусства. – М.-Л.: Искусство 1939. – 315 с.
Арасс Д. Деталь в живописи. – СПб: Азбука-классика, 2010. – 562 с.
Вельфлин.Г. Ренессанс и барокко. – СПб: Азбука-классика, 2004. – 288 с.
Гомбрих Э. История искусства. – М.: Искусство-XXI век, 2016. – 688 с.
История культуры стран Западной Европы в эпоху Возрождения / Под. ред. Л. М. Брагиной. – М., 1999. – 398 с.
Лазарев В. Н.Леонардо да Винчи. –М.: Академия наук СССР, 1952.– 216 с.
Майорова Е. Вокруг трона Медичи. – М.: Вече, 2016. – 288 с.
Микеланджело Б. Поэзия Микеланджело. – CПб: Азбука, 2002.– 640 с.
Мурина Е.Б. Ранний авангард. Фовизм. Экспрессионизм. Неопримитивизм. – М.: Галарт, 2008.
Оке Ж.-К. Средневековая Венеция. – М.: Вече, 2014. – 384 с.
Ошис В.В. Нидерландская литература / В.В. Ошис // История всемирной литературы: В 8 томах / АН СССР; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. – Т. 3. – 1985. – С. 161-174.
Петров М. А. Симультанность в искусстве. Культурные смыслы и парадоксы. Индрик, 2010.
Ренессанс. Барокко. Классицизм. Проблема стилей в западноевропейском искусстве 15-17 вв. / Под ред. Б.Р. Виппер, Т.Н. Ливановой. – М.: Наука, 1966. – 347 с.
Рид Г. Краткая история современной живописи. – М.: Искусство XXI век,, 2006.
Смирнова И.А. Тициан и венецианский портрет 16 в. – М.: Искусство, 1964. – 330 с.
Фицрой Ч. Ренессансная Флоренция за пять флоринов в день. – М.: Вече, 2014. – 208 с.
Хейзинга Й. Осень Средневековья / Й. Хейзинга ; [перев. с нидерл. Д.В. Сильвестров]. – СПб : Издательство Ивана Лимбаха, 2011. – 768 с.
Хофман В. Основы современного искусства. Введение в его символические формы. - Спб., 2004.

Історія мистецтв

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Історія мистецтв

КИЇВ – 2017

Категорiї